Вступ
Інді-ігри завжди нагадують мені лабораторії. Там, де великі студії женуться за блокбастерами, маленькі команди експериментують. Хтось пробує дивні механіки, хтось створює лампову атмосферу, а дехто намагається втиснути цілий Всесвіт у кілька десятків мегабайт.
Pioneers of the Unknown від Rainbow Duck Games саме з таких експериментів. Це покрокова стратегія про останній шанс людства, яка поєднує менеджмент ресурсів, елементи настільних ігор і трохи наукової фантастики.
На перший погляд здається, що це дрібна інді-гра. Важить вона всього 150 МБ – менше, ніж кілька фото з сучасного смартфона. Але всередині ховається історія про космос, виживання і маленький корабель, що шукає новий дім.
Атмосфера: музика тиші
Гра починається дуже тихо. Жодних пафосних фанфар чи голлівудських оркестрів. Лише м’який ембієнт, який одразу занурює у відчуття безмежного космосу. Ти натискаєш “Start” – і вже ніби сидиш у віддаленому від Землі модулі, слухаєш гул приладів і вдивляєшся у темряву між зірками.
Музика тут не тисне, а супроводжує. Вона радше нагадує космічні фільми 80-х, де на першому плані була тиша і самотність, а не постійні вибухи. Це той випадок, коли саундтрек грає не фоном, а стає частиною атмосфери.
Візуальний стиль відповідає музиці. Він мінімалістичний: прості орбіти, модулі корабля, Сонце у центрі. Але ця простота не заважає – навпаки, додає відчуття чистоти. Кожна анімація плавна, зміни орбіт відчуваються як реальний повільний рух у космосі. Особливо подобається дрібниця з сонячними панелями – вони змінюють положення, і це створює враження, що твій корабель “живий”.
Геймплей: порядок у хаосі
У центрі гри – управління ресурсами і побудова корабля. Ти додаєш модулі, обираєш траєкторії, вирішуєш, куди полетіти далі. Звучить як класичний менеджмент, але тут усе подано максимально просто. Жодних десятків таблиць, жодного UI, що лякає новачків. Навчитися можна за 10 хвилин, а от зупинитись уже важче.
Що цікаво – у грі немає боїв взагалі. Жодних лазерів і зоряних війн. Лише космос, ресурси й холодна математика орбіт. Це сміливе рішення, яке сильно вирізняє її на фоні жанрових “сусідів” на кшталт FTL: Faster Than Light. Якщо там постійний стрес від боїв і загроз, то тут – медитативне планування й відчуття спокою перед невідомим.
Є іще один шар – випадковість. Твої рішення впливають на хід гри, але результат часто визначається рандомом. Іноді це дратує: хочеться відчувати, що твій план спрацював. Але з іншого боку, у цьому є сенс. Космос сам по собі хаотичний. Жодна місія NASA не відбувається без непередбачуваних факторів, і Pioneers of the Unknown, напевне, намагається цей хаос передати.
У результаті гра перетворюється на експеримент. Ти обираєш напрямок, будуєш модулі, а потім дивишся, як система реагує. Наче невелика настільна стратегія, яку можна розкласти на годинку-другу.
Навчальний бонус: інтерактивна вікіпедія
Окрема фішка – освітні елементи. Під час подорожі Сонячною системою можна дізнатися факти про планети: їхню масу, температуру, орбіти. Це дрібниця, але дуже приємна. Гра ніби підштовхує: “Гей, ти ж у космосі, давай вивчимо його разом”.
Правда, хочеться більшого. Було б чудово, якби додали порівняння з Землею чи короткі довідки: що Марс має найбільший вулкан, що на Венері день довший за рік, що Юпітер – у 11 разів більший за Землю. Це перетворило б гру не просто на експеримент, а на справжній інтерактивний підручник.
Але навіть у нинішньому вигляді вона працює як космічний атлас, і це приємний бонус для тих, хто любить астрономію.
Чого бракує
Без слабких місць не обійшлося. Найбільший мінус – повторюваність. Після кількох циклів починаєш бачити одні й ті ж дії: обрав орбіту, дочекався анімації, зібрав ресурс. Хотілося б більше випадкових подій, сюжетних вставок чи бодай варіативності внаслідках вибору.
Друга проблема – коротка тривалість. Це не та гра, яка забере у вас сотні годин. Вона радше як експеримент на вечір. І, можливо, це навіть добре: тут немає відчуття виснаження, але й не вистачає глибини.
Ну і локалізація. Місцями текст має русизми, що трохи псує враження, особливо з огляду на те, що це український проєкт. Переклад хочеться бачити таким же чистим, як і загальна ідея гри.
Висновок
Pioneers of the Unknown – це не гігантська стратегія на сотні годин як то Stellaris чи Mass Effect. Це маленький інді-експеримент, який поєднує мінімалізм, атмосферу й любов до космосу. У ньому є свій шарм: медитативна музика, прості, але стильні візуали, легкий геймплей із нотками хаосу й несподіваний освітній підтекст.
Так, гра коротка й повторювана. Так, їй бракує сюжету і глибини. Але в ній є серце. Вона нагадує, що інді-розробники можуть створювати цікаві світи навіть без великих бюджетів і армії людей у штаті.
Це гра для тих, хто любить космос і хоче провести вечір у спокійній подорожі серед планет. Якщо хочете адреналіну – вам у FTL. Якщо хочете епосу – беріть Mass Effect. А якщо хочете маленької медитації з українським акцентом – Pioneers of the Unknown точно здивує.
Маленький крок для гри, але величезний крок для українського інді 🚀
